Чому дітям потрібні не повчання, а приклади

Підхід «роби, як я тобі кажу» не працює

Дітям не аналізують, а, як губка, вбирають усе, що знаходиться в психологічному полі сім’ї.  Дзеркальні нейрони «фотографують» поведінкову інформацію та відкладають її в пам’яті.  Діти ростуть і спостерігають за поведінкою батьків, навчаються і відтворюють її. Цей процес відбувається несвідомо й автоматично. 

До чого призводить насильство

Щоб дитина була слухняною і зручною для батьків. Щоб виховати, як їм здається, хорошу людину. Точніше, людину, яка боїться відмовити старшим або сильнішим за себе, яка боїться висловлювати власну думку, відстоювати свої інтереси та кордони, бути собою та цінувати себе. Людину, яка боїться приймати рішення через страх помилки, вирізнятися з натовпу та бути щирою. Людину, яка не знає, чого хоче і що їй насправді до душі. Людину, яка звикла страждати, терпіти та підлаштовуватися під когось як в особистих стосунках, так і в житті в цілому.

Головне завдання батьків

Підготувати дитину до самостійного життя в сучасному світі. Виховати її сильною та самодостатньою, щоб вона змогла брати відповідальність за себе, своє здоров’я, духовний і фізичний стан, свої фінанси та взаємини з іншими.                    

Памятка батькам

Розберіться з усім, що заважає вам бути щасливим і радіти кожен день. 

Навчіться розуміти себе і керувати своїми станами та емоціями. 
Навчіться конструктивно вирішувати конфлікти, висловлювати думки та почуття. 
Усвідомте і позначте свої кордони, як і поважайте кордони інших.
Будьте самостійні, не виконуйте чужі обов’язки, як і не чекайте, що хтось повинен вам допомагати або робити щось замість вас. 
Будьте самодостатні, не шукайте любові і щастя в комусь, спочатку знайдіть їх у собі, а потім навчіться дарувати іншим.
І пам’ятайте, що виховання дітей — це виховання самих себе.