Фахівці визначають самостійність таким чином:
? вміння діяти за власною ініціативою, помічати необхідність своєї участі в тих чи інших обставин;
? вміння виконувати звичні справи без звернення за допомогою і контролю дорослого;
? вміння усвідомлено діяти в ситуації заданих вимог та умов діяльності;
? вміння усвідомлено діяти в нових умовах (поставити мету, врахувати умови, здійснювати елементарне планування, отримати результат);
? вміння здійснювати елементарний самоконтроль і самооцінку результатів діяльності;
? вміння переносити відомі способи дій в нові умови.
Самостійність розвивається поступово, і починається цей процес досить рано. Давайте відзначимо найбільш важливі етапи та вікові періоди для становлення цього найважливішого людської якості.
Дошкільний вік
1. У цьому віці непогано давати дитині можливість самостійно вибирати те, що він сьогодні надіне. Але при цьому варто не забувати, що дитині потрібно допомогти з вибором. Йому потрібно пояснити, наприклад, що зараз осінь, дощі, прохолодно на вулиці, тому літній одяг треба відкласти до весни, а от з осінніх речей він може вибрати, що йому більше до душі. Можна також починати разом з дитиною робити покупки в магазині і враховувати його вибір.
2. Але, мабуть, головне завдання дорослого - привчити дитину до думки, що для нього, як і для всіх в сім'ї, існують певні правила і норми поведінки, і він повинен їм відповідати. Для цього важливо закріпити за дитиною постійне доручення, відповідне її віку. Звичайно, можливості дитини в дошкільному віці ще дуже невеликі, але все-таки вони є. Навіть найменша дитина 2-3-х років, а тим більше дошкільник, в стані прибрати, наприклад, свій куточок з іграшками. Також обов'язком дошкільника в сім'ї може стати поливання кімнатних рослин, допомогу у накритті обіднього столу (розкласти серветки, столові прилади, поставити хліб і т.п.), допомога у догляді за домашнім вихованцем і ін
3 . Не слід захищати дитину від проблем: дозволяйте йому зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності).
4. Виховання самостійності передбачає також формування в дитини вміння знайти самому собі заняття і якийсь час займатися чим-то, не залучаючи до цього дорослих.
5. Основною помилкою дорослих у вихованні дитячої самостійності є, частіше всього, гіперопіка дитини і повне усунення від підтримки його дій.
1. У цьому віці непогано давати дитині можливість самостійно вибирати те, що він сьогодні надіне. Але при цьому варто не забувати, що дитині потрібно допомогти з вибором. Йому потрібно пояснити, наприклад, що зараз осінь, дощі, прохолодно на вулиці, тому літній одяг треба відкласти до весни, а от з осінніх речей він може вибрати, що йому більше до душі. Можна також починати разом з дитиною робити покупки в магазині і враховувати його вибір.
2. Але, мабуть, головне завдання дорослого - привчити дитину до думки, що для нього, як і для всіх в сім'ї, існують певні правила і норми поведінки, і він повинен їм відповідати. Для цього важливо закріпити за дитиною постійне доручення, відповідне її віку. Звичайно, можливості дитини в дошкільному віці ще дуже невеликі, але все-таки вони є. Навіть найменша дитина 2-3-х років, а тим більше дошкільник, в стані прибрати, наприклад, свій куточок з іграшками. Також обов'язком дошкільника в сім'ї може стати поливання кімнатних рослин, допомогу у накритті обіднього столу (розкласти серветки, столові прилади, поставити хліб і т.п.), допомога у догляді за домашнім вихованцем і ін
3 . Не слід захищати дитину від проблем: дозволяйте йому зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності).
4. Виховання самостійності передбачає також формування в дитини вміння знайти самому собі заняття і якийсь час займатися чим-то, не залучаючи до цього дорослих.
5. Основною помилкою дорослих у вихованні дитячої самостійності є, частіше всього, гіперопіка дитини і повне усунення від підтримки його дій.
Немає коментарів:
Дописати коментар