Гендерна самооцінка дитини:міф чи реальність?

 

Гендерна самооцінка дитини - це реальність, а не міф. Вона формується під впливом соціальних очікувань, сімейного виховання та досвіду, і може впливати на самопочуття, поведінку та вибір дитини. 

Що таке гендерна самооцінка?

Гендерна самооцінка - це оцінка дитиною своїх якостей, здібностей та відповідності очікуванням, пов'язаним з її статтю. Вона включає: 

Усвідомлення себе як хлопчика чи дівчинки:

Дитина починає розуміти свою стать у ранньому віці і формує уявлення про те, що це означає.

Відповідність гендерним стереотипам:

Діти часто порівнюють себе з гендерними нормами, які існують у суспільстві.

Прийняття або неприйняття себе у гендерній ролі:

Дитина може відчувати задоволення або дискомфорт від своєї статі та відповідності гендерним очікуванням.

Як формується гендерна самооцінка?

Формування гендерної самооцінки відбувається у процесі соціалізації, де дитина взаємодіє з оточенням. 

Вплив мають: 

Сім'я:

Батьки та інші члени родини передають уявлення про те, що "хлопчики" та "дівчатка" повинні робити, як поводитися та виглядати.

Школа та дитячий садок:

Заклади освіти можуть підтримувати або, навпаки, руйнувати гендерні стереотипи через освітні програми та ставлення педагогів.

Друзі та однолітки:

Взаємодія з ровесниками, які можуть мати різні уявлення про гендер, впливає на формування самооцінки.

Медіа:

ЗМІ часто демонструють гендерні стереотипи, які можуть впливати на уявлення дитини про себе та інших.

Наслідки для дитини:

Позитивна гендерна самооцінка:

Може сприяти розвитку впевненості, самоприйняття та позитивного ставлення до себе.

Негативна гендерна самооцінка:

Може призводити до низької самооцінки, тривожності, відчуття невідповідності та труднощів у виборі.