Розмови з дітьми про осіб з інвалідністю

 Якщо ви будете шанобливо ставитись до різноманітності та людей з інвалідністю, ваша дитина навчиться такого ж ставлення і виросте чуйною і доброю людиною, а наше суспільство стане безпечнішим та теплішим. Хіба не такого майбутнього ви бажаєте для своєї дитини?

Підтримуйте допитливість вашої дитини

Діти від природи цікаві та дуже спостережливі. Вони постійно отримують нову інформацію та дізнаються про світ, себе та один одного.Якщо ви не розмовляєте на ці теми відкрито й не дозволяєте дітям задавати свої запитання, діти приймають рішення, що це груба або табуйована тема.

Тож нехай діти задають свої запитання. Коли ваша дитина ставить запитання про людину з інвалідністю, подумайте про це як про можливість поговорити на нову та цікаву тему, а не вчіть дитину соромитись чи ігнорувати інвалідність.

Дайте прямі відповіді на запитання вашої дитини. 

Наприклад, якщо дитина запитає: «Чому вона не може ходити?» якщо ви відповідаєте на кшталт «О, нам не потрібно зараз про це говорити» або «Це нормально, що вона не ходить, у неї є інвалідний візок, щоб їй допомогти», ви насправді не відповідаєте на їх запитання і дитина залишається дивуватися. Натомість ви можете сказати: "Твоя цікавість природня. Вона не може ходити, бо має труднощі з ногами (зі здоровям)

Уникайте припущень та інтерпретацій

Незалежно від того, знаєте ви людину, про яку запитує ваша дитина, чи ні, ні в якому разі не робіть припущення щодо того, як людина може ставитися до своєї інвалідності або що її спричинило. Ви не знаєте насправді, що відчуває або переживає ця людина.

Зробіть свої пояснення позитивними

Діти як губки. Якщо ви використовуєте позитивну мову зі своєю дитиною, вона продовжуватиме використовувати таку мову самостійно. Наприклад, поясніть, що слухові апарати допомагають іншим чути, а крісла колісні допомагають іншим пересуватися, замість використання негативного відтінку (він не чує, вона не може ходити тощо).

Показуйте приклад

Діти звертаються до дорослих за порадою щодо того, як діяти, особливо якщо вони перебувають у новому чи незнайомому середовищі. Якщо ви ніяковієте, соромитесь, поводитесь агресивно чи зверхньо,, коли розмовляєте з людиною з інвалідністю, ваша дитина обовʼязково побачить, почує та засвоїть цю поведінку та рефлекси. 

Підготуйтеся до складних запитань і не замовчуйте їх

Нерідко діти задають запитання на кшталт: «Що не так з тією дівчинкою?»Важливо пам’ятати, що діти не намагаються бути грубими, вони намагаються зрозуміти те, що вони бачать. Однак подібне питання може завдати шкоди, якщо його не вирішити належним чином. Поясніть своїм дітям, що в людей з інвалідністю немає нічого поганого. Поясніть, що у дитини можуть бути проблеми з розмовою або труднощі в груповій ситуації, але це не означає, що з нею щось «не так».

Поговоріть зі своїми дітьми про людську різноманітність (і нейрорізноманітність)

Ми всі певним чином різні, і щодня ми робимо щось, щоб адаптуватися до наших унікальних обставин. Наприклад, хтось, хто носить окуляри, використовує їх, щоб виправити розмитість зору, так само як хтось, хто не розмовляє, може використовувати допоміжний пристрій, як-от ipad, для спілкування. Жодна з цих речей не є «неправильною», це просто різні способи існування у світі. Діти вживають слово «неправильно», тому що дорослі і суспільство привчили їх до того, що вважається «нормальним», а не «ненормальним».

Створено за матеріалами сайту : https://www.enableme.org.ua/ua/article/top-10-strategij-rozmovi-z-dit-mi-pro-invalidnist-9975